ЗАПІ́ВНІЧ

ЗАПІ́ВНІЧ, присл. Після півночі. В пригороді запівніч кипіла хаплива робота, підсипали вали, плели нові тури, лагодили вози (Стар., Облога.., 1961, 67); Устав Давид рано, як і завжди, хоч і запівніч ліг (Головко, II, 1957, 136); Пізній час, десь уже запівніч (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 41). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 258.