ЗАМЕ́ТА

ЗАМЕ́ТА, и, ж., діал. 1. Замет. 2. Заметіль. — І куди він хоче їхати по такій заметі? (Фр., III, 1950, 263). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 205.