БІ́ЛЯЧИЙ

БІ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до бі́лка. Російські купці привозили на Україну хутро (соболеве.., біляче, рідше — горностаєве та ін.) (Іст. УРСР, І, 1953, 126). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 186.