ЗАКОРКО́ВУВАННЯ

ЗАКОРКО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. закорко́вувати. Корок був потрібний для закорковування пляшок з румунським вином (Смолич, V, 1959, 609). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 160.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАКОРКО́ВУВАТИ →← ЗАКОРКО́ВАНИЙ

T: 641