ЗАКОРЕНІ́ТИ
ЗАКОРЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. тільки 3 ос. Міцно встановитися, усталитися; застаріти (про звичку, звичай і т. ін.).
2. Стати невиправним, запеклим (про людей).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 160.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАКОРЕНИ́ТИСЯ →← ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ