ЗАКЛЕ́ПНИК
ЗАКЛЕ́ПНИК, а, ч. Робітник, що займається заклепуванням.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 147.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАКЛЕ́ПОЧНИЙ →← ЗАКЛЕ́ПКА1