ЗАКІ́ПЧИК

ЗАКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до закі́п. В неглибоких, неповного профілю закіпчиках, розмістилося менше взводу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 10). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 145.