ЗАЖЕБОНІ́ТИ
ЗАЖЕБОНІ́ТИ, ню́, ни́ш, док., розм. Почати жебоніти; залепетати. Знову зажебонів Клим (Грим., Син.., 1950, 193); * Образно. Вони [поетичні строфи] зажебоніли лісовими струмками, ..війнули подихом зораної землі (Рад. літ-во, 3, 1962, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 121.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАЖЕ́ВРІЛИЙ →← ЗАЖДА́ТИСЯ