ЗАЖА́РИТИ

ЗАЖА́РИТИ див. зажа́рювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 121.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАЖА́РИТИСЯ →← ЗАЖАРІ́ТИ

T: 128