ЗАБУ́ТОК
ЗАБУ́ТОК, тка, ч., заст. Залишок; пам’ятка. [Співець:] Він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу. І так вона лежала довго, довго, аж поки я.. віднайшов святий забуток сей співців преславних (Л. Укр., II, 1951, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 33.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАБУТТЯ́ →← ЗАБУТО́ВУВАТИ