ЗАБРУДИ́ТИ
ЗАБРУДИ́ТИ див. забру́днювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 29.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАБРУДИ́ТИСЯ →← ЗАБРУ́ДЖЕНИЙ