ЗАБО́ЇСТО
ЗАБО́ЇСТО, присудк. сл., діал. Багато заметів, кучугур снігу. Забоїсто було тоді [на шляху] дуже (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 25.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАБОБО́Н →← ЗАБО́ЇСТИЙ