ЗА́ЇНЬКО

ЗА́ЇНЬКО, а, с. Зменш.-пестл. до за́єць. А я теє зайченятко — хап за хвіст! — Кинув заїнько торбинку, втік під міст (Нех., Ми живемо.., 1960, 32). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 132.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАІРЖА́ВІЛИЙ, ЗАРЖАВІ́ЛИЙ →← ЗАІНТРИГУВА́ТИ

T: 145