АРШИ́ННИЙ
АРШИ́ННИЙ, а, е, заст. Мірою в один аршин. Шляхи в лісах прокладалися по горах снігу, а на річках кололася і ребром ставала аршинна крига (Ле, Наливайко, 1957, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 65.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
АР’ЄРГА́РД →← АРШИ́Н