ЖОРЖИ́НА

ЖОРЖИ́НА, и, ж. 1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля (Шиян, Баланда, 1957, 144). 2. Квітка цієї рослини. Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. Зорі вночі, як жоржини (Мас., Сорок.., 1957, 216). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 544.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЖО́РНА →← ЖОНГЛЮВА́ТИ

Смотреть что такое ЖОРЖИ́НА в других словарях:

ЖОРЖИ́НА

жоржи́на — трав’яниста декора­тивна рослина родини складноцві­тих, що цвіте великими різнобарв­ними квітками і розмножується ве­гетативним способом, а також квіт­ка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюбле­на в народі, опоетизована в худож­ній творчості. Нема цвіту світлішо­го над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини (Т. Масенко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 225.... смотреть

T: 66