ЖОНГЛЮВА́ННЯ
ЖОНГЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жонглюва́ти. Спочатку я подавала жонглерові під час його виступу м’ячі й кільця, а згодом він почав мене вчити жонглюванню (Донч., VI, 1957, 439).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 544.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЖОНГЛЮВА́ТИ →← ЖОНГЛЕ́РСЬКИЙ