ЖЕРЕ́БНА

ЖЕРЕ́БНА, прикм. Про кобилу, яка має народити лоша. Навіть і разу не запріг її [конячку] для себе, бо жеребна вона (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 201); Ще й кобила не жеребна, а ви вже на лоша батогами цвьохкаєте (Кучер, Прощай.., 1957, 90). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 520.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЖЕРЕБО́К →← ЖЕРЕ́БНІСТЬ

Смотреть что такое ЖЕРЕ́БНА в других словарях:

ЖЕРЕ́БНА

Жере́бна прил. Жеребая (о кобылѣ). Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 480.

T: 74