ЖЕНИШИ́НА

ЖЕНИШИ́НА, и, ч. і ж., розм. Один з двох закоханих (чоловік або жінка). Нема в мене роду, ані женишини, Один сирота, як в полі билина (Метл. і Кост., Тв., 1906, 246); [Ганна:] А у мене женишина гарнісенький!.. (Кроп., II, 1958, 84). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 519.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЖЕНИШО́К →← ЖЕНИШЕ́НЬКО

Смотреть что такое ЖЕНИШИ́НА в других словарях:

ЖЕНИШИ́НА

жениши́на — один з двох, хто кохає одне одного, — дівчина або парубок. Та чогось моя женишина смутна, невесела (А. Метлинський); Ой є в мене женишина, не до тебе, чорта! (П.Чубинський). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 218.... смотреть

ЖЕНИШИ́НА

Смотреть что такое ЖЕНИШИ́НА в других словарях:

ЖЕНИШИ́НА

Рекомендуем посмотреть:

MAJ

SALZEI

USURPS

БУЛДЫГА

ГЕЙЛЮССАКИЯ ЛИСТВЕННАЯ

НАЧЁСЫВАНИЕ

ОСОБОМЕЛКОЗЕРНИСТЫЙ

СВОДЧИК

ТОВЩЕ́ННИЙ

УПРОЧНЕНИЕ