ЖАТКА́Р
ЖАТКА́Р, я́, ч. Той, хто править жаткою. На екрані глядачі побачили колгоспного жаткаря.., який викошує по 8-10 гектарів жита при нормі 4,5 га (Рад. Укр., 2.VІІІ 1951, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 513.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЖА́ТНИЙ →← ЖА́ТКА