ЕФІРОНО́С
ЕФІРОНО́С, а, ч. Рослина, що містить у собі ефірну олію; ефіроолійна рослина. Кримською станцією ефіроносів виведений новий сорт троянди (Ол. та ефір. культ., 1956, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 493.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЕФІРОНО́СНИЙ →← ЕФІРОМА́НІЯ