ЕМФА́ЗА

ЕМФА́ЗА, и, ж. 1. літ. Підсилення емоційної виразності мови зміною інтонації і застосуванням різних риторичних фігур. 2. лінгв. Напруженість при вимові деяких звуків. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 479.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЕМФАТИ́ЧНИЙ →← ЕМФІЗЕМАТО́ЗНИЙ

T: 118