ЕМАЛЮВА́ННЯ
ЕМАЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. емалюва́ти. Метод емалювання за допомогою струмів високої частоти вперше у світовій техніці розробив ленінградський інженер Е. Н. Подклєтнов (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 475.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЕМАЛЮВА́ТИ →← ЕМАЛЮВА́ЛЬНИЦЯ