ЕМІТО́ВАНИЙ1

ЕМІТО́ВАНИЙ1, а, е, фін. Дієпр. пас. мин. ч. до емітува́ти1. ЕМІТО́ВАНИЙ2, а, е, фіз. Дієпр. пас. мин. ч. до емітува́ти2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 477.