ДОЦЕНТУ́РА
ДОЦЕНТУ́РА, и, ж. Вчене звання або посада доцента. Драгоманов, одержавши штатну доцентуру Київського університету, був відряджений за кордон для дальших студій із світової історії (Вітч., 11, 1968, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 399.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДО́ЦЯ →← ДОЦЕ́НТСЬКИЙ