ДОФАРБО́ВАНИЙ
ДОФАРБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дофарбува́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 396.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОФАРБО́ВУВАННЯ →← ДОФІЛОСО́ФСТВУВАТИСЯ