ДОСТРО́ЧУВАТИСЯ
ДОСТРО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до достро́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 390.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОСТРУГА́ТИ →← ДОСТРО́ЧУВАТИ