ДОСТОЛИ́ХА
ДОСТОЛИ́ХА, присл., розм. Те саме, що достобі́са.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 389.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОСТОПА́М’ЯТНІСТЬ →← ДОСТО́ЙНО