ДОРУЧИ́ТИ
ДОРУЧИ́ТИ див. доруча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 381.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОРУЧИ́ТИСЯ →← ДОРУ́ЧЕННЯ