ДОПО́ЮВАТИ

ДОПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОПОЇ́ТИ, ою́, о́їш; наказ. сп. допі́й; док., перех. Закінчувати поїти кого-небудь. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 374.