ДОМІ́РНО
ДОМІ́РНО. Присл. до домі́рний. Човник був так чепурно, так домірно, так гарно зроблений.., що всі ми.. в один голос ухвалили його [найкращим] (Л. Янов., І, 1959, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 363.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОМІ́РЮВАТИ →← ДОМІ́РНИЙ