ДОЛУБА́ТИ

ДОЛУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.. перех. і неперех., розм. Те саме, що длу́бати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 360.