ДОКР́УЧУВАТИСЯ

ДОКР́УЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док, 1. Закручуватися до кінця (про кран, гайку і т. ін.). 2. Закінчувати крутитися. Пластинка докрутилася до кінця (Грим., Незакінч. роман, 1962, 56). 3. перен., розм. Діючи певним чином, зазнавати чого-небудь або добиватися чогось. Такий уже йому, Корнію, талан випав: крутити і крильми вітряків і своїм мізком, щоб якось докрутитися до власного вітряка (Стельмах, І, 1962, 149). 4. тільки недок. Пас. до докру́чувати 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 355.