ДОДОЇ́ТИ
ДОДОЇ́ТИ див. додо́ювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 345.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОДОВБА́ТИ →← ДОДЛЯ́ТИСЯ