ДОГОРІ́ТИ

ДОГОРІ́ТИ див. догоря́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 342.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДОГОРА́ННЯ →← ДОГОРІ́ЛИЙ

Смотреть что такое ДОГОРІ́ТИ в других словарях:

ДОГОРІ́ТИ

Догорі́ти См. Догоряти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 408.

T: 149