ДОВАРИ́ТИ
ДОВАРИ́ТИ див. дова́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 329.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДОВАРИ́ТИСЯ →← ДОВА́РЕНИЙ