ДОБРОЯ́КІСНО

ДОБРОЯ́КІСНО. Присл. до доброя́кісний 1. Ми організували всі роботи так, щоб ремонтувати машини якнайшвидше і доброякісно (Рад. Укр., 4.1 1946, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 326.