ДОБРОВІ́ЛЬНО. Присл. до доброві́льний. Приходить Ляля і добровільно записується в Дарчині помічниці (Вільде, Повнол. діти, 1960, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 324.