ДО́ЩЕЧКА

ДО́ЩЕЧКА, и, ж. Зменш, до до́шка 1, 3. Юрко вистругав маленьку дощечку (Н.-Лев., III, 1956, 294); Потім тітка Саша вийняла на паркеті дощечку, виколупала там ямку.. і запхнула туди радянські документи (Ю. Янов., II, 1954, 36); Обидва зайшли в кімнату, де на дверях дощечка: Драбинівський осередок ЛКСМУ (Головко, І, 1957, 272). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 402.