ДИФРАКЦІ́ЙНИЙ
ДИФРАКЦІ́ЙНИЙ, а, е, фіз. Прикм. до дифра́кція. Можна дослідити взаємодію швидких нейтронів з важкими ядрами, в результаті якої виникають дифракційні явища (Розв. науки в УРСР.., 1957, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 290.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДИФРА́КЦІЯ →← ДИФОСГЕ́Н