ДИСПЕ́ТЧЕР

ДИСПЕ́ТЧЕР, а, ч. Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту. Оперативне керування шахтою зосереджується в руках двох диспетчерів, з яких один керує роботою всієї шахти в цілому, а другий — тільки роботою підземного транспорту (Сигналізація.., 1955, 8); Перед столом диспетчера, на стіні, сигнальне табло (Літ, газ., 10.УІІІ 1950, 2); Найсерйозніша робота.. у диспетчера Федота.. Щоб за графіком незмінно Був повсюди рух, Він працює на відмінно. Він — увага, слух (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 64). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 286.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДИСПЕТЧЕРИЗА́ЦІЯ →← ДИСПЕ́РСНИЙ

T: 142