ДИСЛОКУВА́ТИ

ДИСЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Робити дислокацію; розміщувати збройні сили на певній території. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 285.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДИСЛОКУВА́ТИСЯ →← ДИСЛОКУВА́ННЯ

T: 106