ДИКЕ́НЬКО

ДИКЕ́НЬКО, присл. Трохи дико. Степ для мене, як, скажім, сага.. А для вас дикенько, мабуть, га?.. (Вирган, В розп. літа, 1959, 164). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 274.