ДЗЕЛЕ́НЬКІТ
ДЗЕЛЕ́НЬКІТ, коту, ч. Те саме, що дзеле́нькання. Десь здаля чути дзеленькіт дзвінка. То, мабуть, блукає межами корова, яку ще виганяють на пашу (Чендей, Вітер.., 1958, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 266.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДЗЕЛЕ́НЬКАННЯ →← ДЗЕЛЕ́НЬ