ДЖУГАРА́
ДЖУГАРА́, и́, ж. Кормовий і хлібний злак; сорго. На мертвій колись пустелі [Узбекистану] тепер росте все — кукурудза, джугара, гранат, інжир (Колг. Укр., 11, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 263.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДЖУ́НГЛІ →← ДЖО́УЛЬ