ДЕНАТУРО́ВАНИЙ

ДЕНАТУРО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до денатурува́ти; // у знач. прикм. Денатуровані білки стають більш стійкими проти дії ферментів і тому легше засвоюються (Технол. пригот. їжі, 1957, 67); Наповнювати спиртовку можна денатурованим спиртом, яким розпалюють примус (Уроки.. хіміка, 1956, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 241.