ДЕМЕ́НО
ДЕМЕ́НО, а, с., розм., заст. Кермо. Ні одно судно через пороги не пройде, бо з довгими дуже деменами (Стор., І, 1957, 242); Демено повернулось, неначе здорова морська риба, збило хвилю й легенько повернуло човна од берега (Н.-Лев., II, 1956, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 238.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ДЕМОБІЛІЗАЦІ́ЙНИЙ →← ДЕМАСКУВА́ТИСЯ