ДЕ́СЬТО

ДЕ́СЬ-ТО, присл. Те саме, що десь 1. — Який, кажу, він вам товариш, безсоромниці!.. У нього ж десь-то жінка й діти страждають, а вони крутяться й крутяться (Довж., І, 1958, 368). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 257.