ДВОЧЛЕ́Н

ДВОЧЛЕ́Н, а, ч. Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 227.