ДВОДО́МНИЙ

ДВОДО́МНИЙ, а, е. 1. Такий, чоловічі і жіночі генеративні органи якого розміщені на різних екземплярах (про рослини). Дика фісташка-рослина роздільностатева, дводомна (Наука.., 5, 1958, 40); Коноплі — типова дводомна рослина (Техн. культ., 1956, 127); Виявилися дуже цікаві речі про цю дводомну деревину [тополю] (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 76). 2. у знач. ім. дводо́мні, них, мн. Клас рослин, чоловічі і жіночі генеративні органи яких розміщені на різних екземплярах. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 220.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ДВОДО́ННИЙ →← ДВОДО́ЛЬНИЙ

T: 113