АМОРТИЗА́ЦІЯ

АМОРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. ек. Поступове зниження вартості основних фондів (устаткування, будинків і т. ін.) внаслідок їх зношування. До собівартості продукції тваринництва включають амортизацію тваринницьких приміщень, силосних споруд та інвентаря ферм (Колг. Укр., 3, 1957, 9); // фін. Перенесення вартості машин, будинків та ін. на вироблювану продукцію. 2. техн. Пом’якшення дії поштовхів, ударів у машинах, літаках і т. ін. за допомогою спеціальних пристроїв. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 39.